Rankform
· 3 хв читання

Скільки днів відпустки належить працівнику: норма, пропорція, нарахування

«Скільки мені належить?» звучить як питання з відповіддю-числом. Насправді число складається шарами — закон, угоди, політика компанії, — а поведінку йому задають ще два правила: що діється в неповний рік і чи приходять дні всі одразу, чи щомісяця.

Перший шар: мінімум закону

У кожній країні є поріг, нижче за який не може опуститися жоден контракт. У ЄС директива про робочий час гарантує щонайменше чотири тижні оплачуваної щорічної відпустки — 20 робочих днів при п'ятиденці. Нідерланди записують це формулою: чотири тижневі норми годин, що для повної зайнятості дає ті самі 20 днів. В Україні — не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Зверніть увагу на одиниці: десь рахують робочі дні, десь календарні. Порівняти «24» з «20», не звіривши одиницю, — перша класична помилка в цій темі.

Другий і третій шари: угоди й політика

Поверх порога дні часто додають колективні чи галузеві угоди — а далі свої додає роботодавець, уже як бенефіт. Саме так типовий нідерландський контракт виходить на 25 днів, і саме тому двоє людей в одній країні можуть мати різні — і цілком законні — норми. Шари працюють лише в плюс: політика може дати більше за закон, менше — ніколи.

Мінімуми, одиниці виміру й особливі категорії (неповнолітні, шкідливі умови, стаж) різняться від країни до країни і час від часу змінюються. Хоч би які числа стояли у вашій політиці, звірте їх із чинним законом кожної країни, де працевлаштовані ваші люди.

Неповний рік: правило пропорції

Люди рідко приходять 1 січня. Той, хто стартує 1 вересня з річною нормою 24 дні, заробляє решту року — 24 × 4/12 = 8 днів. Та сама арифметика працює у зворотний бік, коли людина йде серед року. Дві дрібниці мусять стояти в письмовому правилі, бо саме вони дають більшість суперечок: як округлюєте (половинки зазвичай — на користь людини) і від якої дати рахуєте — від дати контракту, а не від першого робочого понеділка.

Одразу — чи щомісяця

Річне число визначили; друге питання — коли дні стають доступними. Чесних моделей дві:

  • Уся норма одразу: всі дні доступні з першого дня року. Просто і щедро — можна планувати довгу подорож хоч на лютий. Ризик чекає на виході: людина, що відгуляла всі 24 дні й звільнилася в березні, взяла більше, ніж заробила, — а стягнути це в багатьох країнах юридично незручно.
  • Помісячне нарахування: залишок росте на одну дванадцяту щомісяця. Чесно для обох сторін у будь-яку дату виходу — але новачок пів року не може взяти повноцінну відпустку, тому більшість політик дозволяють невеликий мінус. А це, знову ж, ще одне правило, яке треба записати.

Чому це мусить жити одним письмовим правилом

Норма виглядає як число, а поводиться як маленька програма: основа + надбавки, пропорція за датами, графік вивільнення, конвенція округлення. Кожен вхідний параметр живе на своєму папірці, доки ви не зведете їх докупи. Запишіть правило один раз — дні, одиниця, модель нарахування, округлення, дата відліку — і застосовуйте до всіх однаково. А що робити з днями, яких ніхто не використав до грудня, — окреме правило зі своїми пастками: ми розібрали його у статті про перенесення.