Приватність лікарняного: хто має бачити, чому людини немає

«А де він сьогодні?» — питання, яке звучить у кожному офісі щотижня. Ввічлива відповідь і законна відповідь — не одне й те саме: причина відсутності — це дані про здоров'я, а дані про здоров'я — одна з найзахищеніших категорій у європейському праві.

Що насправді каже закон

За GDPR інформація про здоров'я — дані «особливої категорії» (стаття 9): їх обробка вимагає окремої правової підстави, а керівний принцип — мінімізація: збирати лише те, чого вимагає мета. Мета роботодавця — організувати роботу, і для неї потрібні два факти: людина відсутня і до якого числа. Діагноз для цієї мети не потрібен — тож за загальним правилом роботодавець і не має його збирати.

Деякі країни йдуть далі: у Нідерландах, наприклад, роботодавцю взагалі не можна розпитувати про характер хвороби — оцінювати працездатність має лікар із гігієни праці. Українські е-лікарняні збудовані за тією ж логікою: роботодавець бачить факт і період, а не медичні подробиці.

Три кола видимості

Всередині команди питання не лише в тому, що знає компанія, — а в тому, кому це видно. Здорова політика має три кола:

• Сама людина — бачить усе своє: історію, залишки, документи;
• Керівник і погоджувач — бачать справжній тип і дати, бо саме вони планують роботу і несуть відповідальність;
• Колеги — потребують рівно одного: людини немає і до якого числа. «Відсутній до п'ятниці» відповідає на всі законні питання колег.

Зверніть увагу, чого немає в третьому колі: слова «хворіє». У відпустці людина, на похороні чи в лікарні — команди це просто не стосується. Система, яка показує колегам нейтральне «інший тип відсутності», захищає людину, не ховаючи графіка.

Чому таблиця програє тут за самою будовою

У спільного файла рівно два стани. Або кожен, у кого є посилання, бачить усі рядки — включно з колонкою «лікарняний» біля прізвища, а це рівно те розкриття, якого закон не схвалює. Або файл закритий на одну людину — і тоді ніхто, включно з керівниками, не бачить, хто доступний цього тижня. Середини немає: таблиця не вміє показувати різним людям різне.

Це тихий родич проблем, які ми розбирали у статті про межу таблиці: більшість із них проявляється зайвою роботою, а ця — інцидентом із приватністю, який чекає свого дня.

Правило, яке варто записати

Хоч би яким інструментом ви користувались, покладіть політику на папір: хто бачить тип відсутності, хто — лише факт, і хто погоджує. А найкраще — коли інструмент тримає ці кола за самою своєю будовою: тоді приватність не залежить від того, чи згадав хтось її налаштувати.